Прагнення морського сектору перейти на бункерне паливо з нульовим рівнем викидів стикається зі значним викликом: розвиток ланцюгів постачання та інфраструктури випереджає попит з боку судновласників.
Регулятори встановили амбітні цілі щодо декарбонізації. Міжнародна морська організація (IMO) визначила, що джерела енергії з нульовим або близьким до нуля рівнем викидів мають становити щонайменше 5% від загального енергоспоживання міжнародного судноплавства до 2030 року, з орієнтовною цільовою планкою у 10%.
Однак темпи замовлень нових суден, обладнаних для використання цих альтернативних видів палива, поряд із ширшим комерційним впровадженням, як повідомляється, не встигають за стрімким розвитком систем виробництва та доставки палива. Це створює потенційний дисбаланс, за якого потужності з постачання перспективних видів палива зростають швидше, ніж готовність ринку їх споживати.
Ця проблема, як повідомляє Hellenic Shipping News Worldwide, увиразнює ключову «дилему нерішучості» в галузі, вказуючи на коливання або брак зобов'язань з боку ключових зацікавлених сторін, попри чіткий регуляторний курс та інвестиції в інфраструктуру.